Українське село в Чікаґо

wf3 (2)

Мистецтво пізнання минулого у тому й полягає, щоб розуміти ту психологічну ауру, в якій та чи інша подія відбувалася. Вашій увазі екскурсія у минуле.

У 1893 р. до Чикаго прибув молодий український діяч Володимир Сіменович, який розпочав тут свою лікарську практику і протягом сорока років очолював українську громаду міста. У 1893 р., за записами В. Сіменовича, вже існувала православна церква, яку відвідували робітники-українці.Створена ним у 1912 році “Просвіта”відіграла велику роль в процесі українізації Іліною.

У 1905 році було засновано греко-католицьку парафію св.Отця Миколая. З приїздом до Чікаго отця-пароха Струтинського, у 1907-му році було створено при парафії церкви святого отця Миколая “Рідну Школу”, вона мала одного учителя та десять учнів, а в 1922-ому році ця школа вже нараховувала 300 учнів, п’ять учителів та навчальну українознавчу програму п’ять днів на тиждень – від понеділка до п’ятниці – від 4-ої години пополудні до 6-ої вечора. У 1917 році під керівництвом Емілії Струтинської, дружини пароха церкви св. Отця Миколая, було створено товариство “ Об’єднання українських жінок Америки”, яке організувало курси для неграмотних нових емігрантів та видавало квартальник “Рання Зоря”. У 1913 році закуплено землю під будову церкви св. Отця Миколая, а в 1915-році, на Різдво, відправлено там першу Літургію.

2chltrukrlУ 1915 році засновано українську народну церкву, яка стала першою чисто українською православною церквою в Америці. Це була церква та парафія святої Трійці, у 1946-ому році православні християни придбали більшу церкву на вулицях Оклей і Кортез та назвали її на честь хрестителя Київської Руси св. Володимира.

Мріючи жити в незалежній Україні чікагівець Іван Івановський та та члени українського самоосвітнього гуртка заснували в 1919 році Коледж імені Івана Франка. Тут викладали книговедення, комерційне право, математику, торгівлю, комерційну кореспонденцію, англійську та німецьку мови, українську мову, літературу та історію.

Культурне життя: у 1909 році у Чікаго існували два хори – хор імені Лисенка при церкві св. Отця Миколая та Хор Січі. Музичне товариство імені Тараса Шевченка було засноване у 1914-році.Українські музичні постановки такі як “Катерина”, “Запорожець за Дунаєм”, “Сорочинський Ярмарок” стали щорічними подіями разом із виставками народного мистецтва, концертами оркестру духових інструментів під дирегуванням Івана Барабаша та Стенлі Сабора, танцювальними фестивалями під керівництвом славного Василя Авраменка. Найбільшим досягненням Авраменка в Чікаго був український фестиваль у Оперному театрі, де виступали 200 українських танцюристів. У хоровому мистецтві відомий хор під керівництвом Юрія Бенецького.

Активністю позначено політичні рухи, від 1928 року ведеться українське радіомовлення.

У 1917 р. д-р Володимир Сіменович і його колега лікар д-р Стефан Гриневецький засновали першу у Чикаго українську газету «Україна», мета якої об’єднати українську громаду міста.

Події в Україні у 1918 р., проголошення незалежної держави, активізували культурне і політичне життя українців. 30 травня 1918 відбулося велике українське віче. У марші містом і вічі брало участь близько 10 000 українців.

Політичний портрет української громади Чикаго того часу по суті повторює у мініатюрі політичну палітру тодішньої України — тут діяли державники, українські комуністи, гетьманці, пізніше — націоналісти та інші, які утворили партії, спортові товариства, просвітницькі, жіночі, культурні й інші громадські структури. У 1935 р. українська громада штату Іллінойс мала понад 110 різних організацій, товариств на 41 000 мешканців (приблизно) штату українського походження.

Непересічною, але досить ще неналежно оціненою є участь українців з діаспори у Другій світовій війні. Американські українці зі штату Іллінойс воювали у Американській армії на всіх фронтах у Европі, Північній Африці, на Далекому Сході, у Тихому океані. Від 1940 до 1945 року 650 синів і доньок тільки з однієї парафії св. Миколая у Чикаго були на фронтах.

 

По Другій світовій війні до Америки прибуло до сотні тисяч політичних емігрантів-українців з таборів DP. У 1965 р. у штаті Іллінойс українська громада вже нараховувала близько 70, а у 1988 — 75 тисяч осіб. У цей період трансформувалися старі і постали нові потужні українські організації — серед них Український Конгресовий Комітет Америки (УККА) та Злучений Українсько-Американський Допомоговий Комітет (ЗУАДК). Основну духовно-організуючу роль в українській громаді відігравали українські Церкви. Новоприбулі по війні емігранти активізували громадське і політичне життя — в Чикаго утворилося дві українські громадсько-політичні централі: Ліґа американців українського походження та об’єднання українських американських організацій в Іллінойсі.

 

Повоєнна еміграція ініціювала створення суспільно-харитативної «Самопомочі», товариського клубу «Бесіда», ряду професійних організацій — лікарів, вчителів, правників, інженерів, молодіжні спортові товариства. Розвинулося шкільництво українського Чикаго, зокрема, українознавчі суботні школи, молодіжні організації – Пласт, СУМ, ОДУМ.

У 1952 році було створено Український Національний Музей в Чикаго. 16-го серпня 1954 го року газета “Америка” писала – “Свій власний дім та Осередок Української Культури – це найближче завдання не тільки Українців Чікаго, але й інших осередків українського поселення. Дамо почин до більшого зацікавлення українськими справами.”

Історія українського Чикаго продовжується.Нова хвиля еміграції, як і кожна попередня, вписує свою сторінку. І про це Ви дізнаєтеся у нашому музеї та на сторінках вебсторінки.